Запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству

     З  11 січня 2019 року набули чинності зміни до кримінального та кримінального процесуального законодавства  в частині запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, передбачені Законом України від 06 грудня 2017 року № 2227-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України  у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Окрім змін внесених до окремих статей  кримінального та кримінального процесуального законодавства, Кримінальний кодексс України  доповнено статтею 91' «Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство» та 126'  «Домашнє насильство» .

Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство - це заходи, які можуть бути застосовані судом в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, у вигляді:

1) заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборони наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

За порушення цих заходів передбачена окрема кримінальна відповідальність за ст. 390-1 КК України  у вигляді  арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Під домашнім насильством, згідно законодавства, слід розуміти умисне систематичне вчинення фізичного(поштовхи, ляпаси, удари, використання важких предметів, зброї й інші зовнішні впливи, які приводять до болючих відчуттів і травм), психологічного(погрози, брутальність, знущання, образа словом і будь-яка інша поведінка, що викликає негативну емоційну реакцію й душевний біль) або економічного(умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру) насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Покарання за цей злочин встановлено у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 200 годин, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Для отримання допомоги спеціалістів з питань дотримання прав людини, особливо жінок та дітей, запобігання насильства в сім`ї  у разі необхідності  кожен може зателефонувати на гарячу лінію , співробітники якої  зможуть  надати кваліфіковану допомогу. 

"Гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного). Національна дитяча “гаряча лінія”  0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).